21:57 Чому люди не розуміють мистецтво? |
Люди поділяються на три типи:
1. ті хто бачать
2. ті хто бачать коли їм показують
3. ті хто НЕ бачать, навіть коли їм показують
Є люди які мають ноги, але не можуть ходити.
Так само є люди які мають очи, але не бачать.
Під словом "бачити" тут я маю на увазі не здатність відрізнити зелений колір від жовтого, але здатність побачити красу.
Наприклад така недорозвинута або хвора людина, або в цієї людини карма така, - по просту кажучи здатна побачити "Соняхи" Ван Гога, здатна побачити, що на цьому полотні зображене, але побачити красу вже не здатна.
Тому таким людям, що не бачать краси треба такаж допомога як і тим хто взагалі нічого не бачить, вони такіж самі інваліди як і абсолютні сліпці.
З точки зору сучасної офіційної європейської медицини, люди що не бачать краси - є здоровими, але якщо не концентрувати увагу лише на бональній фізіології і зануритись у невидиму частину людини, то саме там і знаходяться розлади або хвороби, які не дають людині можливість побачити красу.
Але це не означає, що всих хто не бачить красу треба терміново лікувати у примусовому порядку. Можливо у них карма така, можливо їм потрібно прожити це життя і все життя залишатися сліпим до краси.
Доречи, так само як звичайний фізіологічний зір може бути краще або гірше, так само і здатність бачити красу може бути сильнішою або слабшою. І для людей з дуже високим порогом сприйняття краси вже той потойбічний світ краси здається безкінечно більшим ніж так званий оточуючий матеріальний світ.
Вміння бачити красу - це ознака більшої близькості людини до Бога.
Саме тому релігія і мистецтво завжди поруч, і без грунтовної ідеології не може бути високого мистецтва.
Буває що навіть люди, які займаються мистецтвом - краси мистецтва не бачать, а бачать лише примітивну матеріальну вигоду. Є такі люди серед митців, мистецтвознавців, галеристів і колекціонерів, тому нема нічого дивного у тому, що на кожному кроці ми зутрічаємо яскраво виражені докази такої сліпоти.
18.грудня.2010
|
|
|
